Простаков М. Ю. Зміни емоційної стійкості майбутніх медиків у процесі професійної підготовки // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. – К.: „Логос”, 2008. – т. 7, – вип. 15 – С. 255–259.

 

Опубликованній текст:

 

Зміни емоційної стійкості майбутніх медиків у процесі професійної підготовки.

Простаков Михайло Юрійович

Одеський державний медичний університет,кафедра філософії, викладач психології, м. Одеса

 

Результати емпіричного дослідження емоційної стійкості інтерпретовані з позицій психосинергетики і психосинергетичного підходу. Констатоване існування залежності між зміною агресивності внутріособистісного інформаційно-емоційного середовища (ІЕС) і емоційної стійкості.

Ключові слова: емоційна стійкість, психосинергетика, психосинергетичний підхід, внутріособистісне інформаційно-емоційне середовище (ІЕС).

  

Актуальність дослідження. Зростаючі обсяги навчальної інформації, психологічні навантаження, зв'язані в т.ч. із упровадженням нових методик навчання (кредитно-модульна система) і прискоренням соціальних процесів в Україні (І. В. Єршова-Бабенко), висувають підвищені вимоги до емоційної стійкості майбутніх медиків – студентів. У теж час особливості процесу змін емоційної стійкості в процесі навчання недостатньо вивчені в загальній психології. Дослідження даної проблеми актуально в контексті підвищення якості професійної підготовки молодих фахівців і пошуку шляхів поліпшення їхнього здоров'я в умовах навчання.

Мета дослідження: Виявити особливості емоційної стійкості, що виявляються в її змінах у майбутніх медиків (на матеріалі студентів початкових курсів медичного університету) в процесі професійної підготовки (навчання).

Завдання дослідження: Проаналізувати теоретичні основи вивчення емоційної стійкості і механізмів її зміни.  Розробити систему дослідницьких процедур для вивчення емоційної стійкості і її змін, а також значимих у цьому аспекті ситуацій, зв'язаних із процесом навчання майбутні медиків. Досліджувати особливості емоційної стійкості, що виявляються в її змінах у процесі професійної підготовки, зв'язок цих змін зі значимими в цьому аспекті ситуаціями, що виникають у її процесі, і з агресивністю внутріпсихічного (внутріособистісного) інформаційно-емоційного середовища (ІЕС) (термін І. В. Єршовой-Бабенко) майбутніх медиків.

Об'єкт дослідження: емоційна стійкість (ЕС) особистості.

Предмет дослідження: зміни ЕС майбутніх медиків.

Гіпотеза дослідження: У процесі професійної підготовки відбуваються зміни ЕС майбутніх медиків. Особливості змін ЕС виявляються в їхній спрямованості як убік підвищення рівня даної властивості особистості, так і убік її зниження. Зниження ЕС зв'язано зі збільшенням агресивності внутріособистісного ІЕС. Підвищення ЕС зв'язано зі зниженням його агресивності.

Практичне значення дослідження: Результати дослідження впроваджені в процес підготовки студентів Одеського державного медичного університету (ОДМУ) і Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського і можуть бути використані: для діагностики рівня й особливостей змін ЕС студентів, з метою формування диференційованого підходу при організації програм навчання і контролю, а також психологічної допомоги студентам; для удосконалювання методик профотбору майбутніх медиків, а також фахівців в інших сферах діяльності що пред'являють підвищені вимоги до ЕС; для удосконалювання методик профорієнтації старшокласників; при розробці методик психологічної діагностики зміни ЕС і становища внутріособистісного ІЕС електорату в ході соціологічних і політологічних досліджень.

Аналіз наукової літератури по темі дослідження дозволив прийти до визначення ЕС, як інтегративної властивості особистості, що характеризується взаємодією емоційних, вольових, інтелектуальних і мотиваційних компонентів психічної діяльності індивідуума, що забезпечує оптимальне успішне досягнення мети діяльності в складної емотивної обстановці (Л. М. Аболін, Г. Айзенк, І. Ф. Аршава, Дж. Гілфорд, Л. Голдберг,  В. А. Дєнісов, М. И. Дьяченко, П. Б. Зільберман, Д. В. Іванов, Р. Кетелл, В. Л. Маріщук, Е. Л. Носенко, В. М. Пісаренко, К. К. Платонов, В. А. Пономаренко, G. S. Everly, R. Rosenfeld і ін.), що розкриває емоційний аспект більш широкої категорії психологічної стійкості (Є. П. Крупнік, М. Тишкова, Л. В. Куліков, Н. А. Подимов), базової, цілісної характеристики або якості особистості, рухомого рівноважного стану системи особистості, що зберігається шляхом протидії особистості зовнішнім і внутрішнім факторам що порушують цю рівновагу, з одного боку, а з іншого боку – як цілеспрямоване порушення цієї рівноваги відповідно до задач, що виникають при взаємодії системи особистості із середовищем. Щодо цих задач система (особистість) формує внутрішню модель зовнішньої (проблемної) ситуації, що і визначає її поведінку (Є. П. Крупнік). Представляється перспективним розглянути концепцію внутріособистісного ІЕС (Єршова-Бабенко, 2002; 2005) у якості однієї з теоретичних основ вивчення формування особистістю сприйняття зовнішньої (проблемної) ситуації.

 

Концепція внутріособистісного ІЕС (Єршова-Бабенко, 2002; 2005) [3–10] виражає психосинергетичне уявлення про внутріпсихічний світ людини, його організацію, поведінку, а також зміни психічного стану і відносить його до класу відкритих нелінійних що

 

стр. 255

  

самоорганізуються (ВНС) середовищ/систем. У рамках цієї концепції основна роль у формуванні ІЕС належить інформаційному (ментальному, значеннєвому) і емоційному рівням психічної діяльності; ІЕС створює сама людина у своєму внутріособистісному світі; ментально-інформаційний і психо-емоційний потоки ІЕС можуть ставати агресивними факторами (АФ). При дослідженні ІЕС використовується поняття «екологія психіки» у психосинергетичному трактуванню (1992) [2], виділений ступінь агресивності АФ ІЕС і розроблена концепція АФ середовища заселення людини (В. М. Запорожан, І. В. Єршова-Бабенко, 2002) [11].

Узагальнення досліджень взаємодії психічних станів і властивостей особистості дозволили сформувати уявлення про взаємний перехід і взаємовплив психічних станів і властивостей (рис) особистості (В. А. Ганзен, І. В. Єршова-Бабенко, А. М. Ковальов, Л. В.  Куліков, Н. Д. Левітов, Г. М. Льдокова, В. Н. Мясіщев, Ю. Б. Нєкрасов, А. К. Пєров, А. О. Прохоров, А. Ц. Пуні, П. П. Распопов, Є. Б. Цагареллі, Є. А. Шумилін, К. Г. Юнг), причому, часто повторювані психічні стани сприяють посиленню відповідних властивостей особистості (Л. Г. Дика, Е. И. Кузьміна, Ю. Б. Нєкрасов, О. Н. Родіна, І. В. Страхов, Н. В. Тарабріна, Е. Б. Цагареллі, В. А. Якунін). Часто повторювані емоційні психічні стани, у свою чергу виникають у студентів під впливом значимих ситуацій, зв'язаних із процесом навчання. При цьому в залежності від властивостей особистості, різні люди в тих самих ситуаціях будуть переживати різні стани, що, у свою чергу по-різному позначаться на зміні властивостей особистості, у тому числі – ЕС.

Методики дослідження: Шкала C – емоційна нестійкість/стійкість (слабість/сила Я) опросника Кетелла (С) розглядалася нами як основний показник ЕС, психолого-діагностичний критерій властивостей особистості і поведінкових паттернов, що забезпечують ЕС за рахунок взаємодії всіх мотиваційних, вольових, інтелектуальних і інших компонентів що являються її проявом як інтегративної властивості особистості. На думку фахівців гарний рівень C дозволяє адаптуватися навіть при психічних розладах [1]. У якості психодіагностичних критеріїв внутрішніх установок, властивостей і характеристик особистості, здатних впливати на рівень ЕС, вплив яких може бути компенсоване за рахунок інших її компонентів, використовувалися шкали опитувальника Кетелла: O – гіпертимия/гіпотимія (О), H – боязкість/сміливість (соціальна сміливість) (Н), Q4, і особистісна шкала проявів тривоги, адаптована Т. А. Немчиным (Тр.). Шкала стабільності/нестабільності (нейротизму) (Ней.) опитувальника Айзенка розглядалася як комплексний показник, що відображає і властивості особистості, здатні впливати на ЕС, і власне ЕС –  інтегративну властивість особистості. У якості психодіагностичних критеріїв агресивності внутріособистісного ІЕС були прийняті шкали опитувальника Кетелла: H; L – довірливість/підозрілість (L); O; q4 і шкала Тр. З погляду концепції АФ внутріособистісного ІЕС, ці шкали відбивають специфічні аспекти її агресивних інформаційних і емоційних потоків, що сприяють спотворенню сприйняття суб'єктом власної особистості, оточуючих людей і ситуацій, що виявляється в необґрунтованому почутті власної неповноцінності, непевності у своїх силах, переважно в ситуаціях, зв'язаних зі спілкуванням, соціальним взаємодією (H); недружелюбному, з тенденцією до аутоагресії сприйнятті своєї особистості (O); упереджено настороженому, агресивному погляді на інших людей, тенденції «захищатися» тоді, коли об'єктивна необхідність у захисті відсутня (L); неприйнятті природної обмеженості власних фізичних і психічних ресурсів і прагненні до суперництва, соціально схвалюваним досягненням (агресія, спрямована у зовні) навіть на шкоду власному фізичному і психічному здоров'ю (аутоагресія) (q4); сприйнятті особистістю оточуючих людей і життєвих ситуацій, як небезпечних, загрозливих, тривожних, навіть якщо вони такими не є (Тр.).

Для діагностики часто повторюваних емоційних психічних станів були використані ті ж опитувальники що і для діагностики рис особистості. Ступінь виразності у даного індивідуума тих або інших властивостей особистості, дозволяє судити, які психічні стани він схильний переживати відносно частіше, а які – відносно рідше.

 

У ході виконання творчого завдання дослідницького плану випробувані перелічували максимальну кількість ситуацій, зв'язаних із процесом навчання, що викликають у них часто повторювані емоційні стани будь-якої модальності й інтенсивності, визначали модальність цих станів і оцінювали інтенсивність пережитих емоцій. Далі, у ході співбесіди, відносили указані ними стани до групи позитивних (приємних) або негативних (неприємних), після чого негативні емоційні стани відзначали як стосовні в більшому ступені до тривожного, агресивному або субдепресивного ряду.

 

Пролонговане емпіричне дослідження складалося з діагностуючої (2004 – 2006 р., 99 випробуваних студентів-медиків, що навчалися по традиційній системі) і констатуючої (2005 – 2007 р., 156 випробуваних – кредитно-модульна система навчання) частин, проводилося на базі Одеського державного медичного уеіверситету (ОДМУ), у чотири етапи (перша половина перша і третього, друга половина другого і четвертого семестрів).

 

У ході обробки результатів виконання творчого завдання, були виділені чотирнадцять груп ємоційно значимих ситуацій, зв'язаних з: іспитами, рубіжним контролем, кредитно-модульною системою в цілому, модульним контролем, щоденним опитуванням, взаєминами між студентами, одержанням негативної оцінки, несправедливим оцінюванням, інформаційним навантаженням, системою відпрацьовувань пропущених занять, відносинами з викладачами, дефіцитом часу, одержанням гарної оцінки, перервами в заняттях і вихідних днях. Усі групи ситуації, крім останнії трьох,

 

стр. 256

 

  

відзначені випробуваними як такі що викликають в більшості випадків або тільки негативні емоціональні стани тривожного, агресивного і субдепресивного ряду, модальність яких збігається з модальністю негативних психічних станів, що є проявами властивостей особистості, здатних впливати на ЕС, сприяючи її зниженню, і зв'язаних з підвищеною агресивністю внутріособистісного ІЕС.

Показники по шкалах, що відображають властивості особистості, здатні впливати на ЕС: O, H, Q4 опитувальника Кетелла і шкала Тр., значимо корелюють з показниками по шкалах, що характеризує ЕС, як інтегративну властивість особистості (C і Ней.).

Знак коефіцієнтів кореляції шкали C з показниками по шкалах O, Q4 і Тр. протягом всіх етапів обох частин дослідження негативний, а з показниками по шкалі H – позитивний. Знак коефіцієнтів кореляції шкали Ней. з показниками по шкалах O, Q4 і шкалі Тр. протягом всіх етапів обох частин дослідження позитивний, а з показниками по шкалі H – негативний, що підтверджує зв'язок схильності до частого повторення негативних емоційних станів тривожного, агресивного і субдепресивного ряду з низкою, а відсутності такої схильності з високою ЕС і, значить, у даній вибірці з більшим ступенем імовірності ми можемо очікувати виявлення у випробуваних високого рівня ЕС, при виявленні низького рівня агресивності внутріособистісного ІЕС і низького рівня ЕС, при  високому рівні агресивності ІЕС.

Кореляційний аналіз змін значень психодіагностичних показників, що характеризують ЕС й агресивність внутріособистісного ІЕС за час проведення емпіричного дослідження дозволив виявити статистично достовірні кореляційні зв'язки між зміною показників, що описують з позицій психосинергетичного підходу рівень агресивності внутріособистісного ІЕС (шкали О, L, Q4 опитувальника Кетелла і шкала Тр.) і зміною характеристик, що відображають ЕС, як інтегративну властивість особистості (шкали C опитувальника Кетелла і Ней. опитувальника Айзенка). Знаки коефіцієнтів кореляції дозволяють прогнозувати зниження рівня ЕС в даній вибірці, при підвищенні агресивності внутріособистісного ІЕС, і навпаки – підвищення ЕС при зниженні агресивності ІЕС.

З метою дослідження напрямку змін ЕС й агресивності внутріособистісного ІЕС, у процесі навчання, вибірка була розділена на дві підгрупи. У першу підгрупу (подг.1) були включені випробувані, у яких за час проведення дослідження показники по шкалі Тр. виросли (39,13% випробуваних у ході діагностуючої частини дослідження і 40,35% – у ході констатуючей). В другу (подг.2) – випробувані, у яких відповідні показники знизилися або залишилися незмінними. 

      За допомогою обчислення критерію Стьюдента були виділені значимі розходження між показниками по шкалах опитувальників що використовувалися у двох підгрупах на першому і заключному етапах діагностуючої констатуючої частин дослідження. У табл.1 приведені значення критерію Стьюдента, що відбивають значимість розходжень між показниками по шкалах що відбиває ЕС, властивості особистості, здатні впливати на ЕС й агресивність внутріособистісного ІЕС на першому і заключному етапах обох частин дослідження. Представлені також середні значення показників за даними шкалами у подг.1, подг.2 і вибірці в цілому. Як видно з таблиці, у ході діагностуючої частини дослідження в подг.1 знизилися показники по шкалі С, виросли Тр. і L, у подг.2 ці показники знизилися. Показники О и Ней. знизилися в обох підгрупах, але в подг.1 – незначно, а в подг.2 – значимо. У ході констатуючої частини дослідження та ж тенденція проявилася сильніше, що можливо зв'язано з особливостями кредитно-модульної системи

стр. 257

 Таблиця 1 

Результати розрахунку середніх і розрахунку значимості розходжень між показниками по шкалах психодіагностичних опитувальників у першій («ріст особистісної тривожності») і другий («відсутність росту особистісної тривожності») підгрупах***

 

Шкала

Середні значення

Критерій Стьюден-та (t)

(p<0,05)

Значимість розходжень між показниками в підгрупах

і номер етапу

Перша підгрупа

Вся вибірка

Друга підгрупа

 

Перший етап діагностуючої частини дослідження

 

C

5,56

5,54

5,54

0,03

не значимі

 

H

5,44

5,87

6,14

-1,07

не значимі

 

L

7,28

6,96

6,75

0,80

не значимі

 

O

7,06

7,04

7,04

0,03

не значимі

 

Q4

5,61

5,35

5,18

0,77

не значимі

 

Ней.

15,17

13,52

12,46

2,30

значимі

 

Тр.**

18,00

17,50

17,00

0,29

не значимі

 

Четвертий етап діагностуючої частини дослідження

 

C

4,67

5,54

6,11

-2,44

значимі

 

H

5,72

6,15

6,43

-1,12

не значимі

 

L

7,44

6,83

6,43

1,41

тенденція до розходжень*

 

O

6,83

6,07

5,57

1,93

значимі

 

Q4

5,67

5,48

5,36

0,67

не значимі

 

Ней.

13,83

11,46

9,93

3,55

значимі

 

Тр.

23,39

16,83

12,61

3,83

значимі

 

Перший етап констатуючої частини дослідження

 

C

5,22

5,54

5,76

-1,42

тенденція до розходжень*

 

H

6,52

6,77

6,94

-0,96

не значимі

 

L

6,96

7,18

7,32

-0,81

не значимі

 

O

6,04

6,00

5,97

0,14

не значимі

 

Q4

5,83

5,81

5,79

0,09

не значимі

 

Ней.

14,26

13,65

13,24

1,06

не значимі

 

Тр.

17,48

16,56

15,94

0,96

не значимі

 

Четвертий етап констатуючої частини дослідження

 

C

4,65

5,75

6,50

-3,90

значимі

 

H

5,87

6,58

7,06

-2,41

значимі

 

L

7,04

7,07

7,09

-0,10

не значимі

 

O

6,57

5,98

5,59

1,52

тенденція до розходжень*

 

Q4

5,91

5,53

5,26

1,34

тенденція до розходжень*

 

Ней.

15,91

13,21

11,38

3,81

значимі

 

Тр.

23,09

16,53

12,09

6,68

значимі

 
Примітки:
  

* – розходження значимі при p < 0,1

** – наведені показники другого етапу дослідження, на якому вперше була використано шкалу особистісної тривожності, адаптована Т. А. Нємчіним.

***всі показники округлені до сотих

стр. 257 – 258

Окончание статьи:

 


Если Вы хотите поддержать меня, поблагодарить, без причины или по причине хорошей работы, или хотите помочь моей баготворительной просветительской деятельности:

Карта Приватбанка:

5457 0822 7888 8925

Простаков Михаил Юрьевич

 

Община Виссариона

vissarion.ru
Виссарион и Община Виссариона

Последний завет

slovo.vissarion.ru
Слово Виссариона

Квартиры посуточно

www.ukrflats.com
Квартиры посуточно Одесса, Киев, Львов, Украина

Недвижимость Украины

garna.net
Квартиры, Дома, Участки, Офисы, Аренда, Продажа, Посуточно