Простаков М. Ю. Психологічна стійкість в аспекті екології внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. – К.: „Логос”, 2007. – т. 7, – вип. 12 – С. 195–200

 

Опубликованный текст:

 

Психологічна стійкість в аспекті екології внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища.

 

Асп. Простаков М. Ю.

 

Одеський державний медичний університет.

 

Выявлена значимая корреляционная связь между показателями, выражающими с позиций психосинергетического подхода агрессивность внутрипсихической информационно-эмоциональной среды (ИЭС), и показателями, которые описывают черты личности, отображающие психологическую устойчивость.Характер корреляции, выражает тенденцию к снижению уровня психологической устойчивости личности при повышении агрессивности внутрипсихической ИЭС.

Ключевые слова: психосинергетический подход, информационно-эмоциональная среда (ИЭС), агрессивность, психологическая устойчивость.

 

Виявлений значущий кореляційний зв'язок між показниками, що виражають з позицій психосинергетичного підходу агресивність внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища (ІЕС), і показниками, що описують риси особистості, що виражають психологічну стійкість. Характер кореляції, виражає тенденцію до зниження рівня психологічної стійкості особистості при підвищенні агресивності внутрішньопсихічної ІЕС.

Ключові слова: психосинергетичний підхід, інформаційно-емоційне середовище (ІЕС), агресивність, психологічна стійкість.

 

The meaningful correlation between indexes, which express  aggressiveness of intramentalinformational-emotional medium (IEM) from positions of psyhosynergeticapproach,and indexes whichdescribe the traits of personality, including psychological stability,is found. The character of correlationexpresses the tendency to the simultaneousdecline of the personal psychological stability and increase of aggressiveness of intramentalIEM.

Key words: psyhosynergeticapproach, informational-emotional medium (IEM), aggressiveness, psychological stability.

 

Постановка проблеми.

Попередній аналіз літератури дозволяє зробити висновок про недостатню розробленість багатьох теоретичних і практичних аспектів проблеми психологічної стійкості [15].  При цьому сучасна вища освіта в контексті зростання вимог до засвоєння студентом все більших об'ємів інформації і упровадження нових методик навчання (Болонській процес) пред'являє високі вимоги до психологічної стійкості студентів, що обумовлює актуальність і практичне значення для вивчення можливостей підвищення якості підготовки фахівців емпіричного дослідження впливу внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища (ІЕС) на психологічну стійкість особистості що проводиться нами.

Методологічна основа дослідження.

Вивчення питання ступеня наукової розробленості проблеми психологічної стійкості дозволило нам зробити висновок про перспективність застосування до дослідження даної проблеми відповідного сучасному етапу розвитку психологічної науки психосинергетичного підходу (Єршова-Бабенко, 1989), розробка якого здійснюється кафедрою філософії Одеського державного медичного університету під керівництвом  професора І. В. Єршової-Бабенко [2; 3; 6; 7; 8; 15; 16].

У психосинергетиці психіка розглядається як гіперсистема синергетичного порядку, відкрите нелінійне середовище/система, що самоорганізується (ВНС), природне явище, що підпадає під дію відомих і прийнятих законів природи, а також тих, існування яких вже позначено: ноосферних [10; 11] (ноологичних), постноосферних (постноологичних) і альфасферних (альфалогичних), але точного формулювання яких наука ще не має  [2; 3; 7; 8]. При цьомупсихіка людини за визначенням «…обладает энергетическими…»(емоційними) «…и информационными  источниками и стоками, в том числе потенциальными, в каждой своей точке, обмени-

стр. 195

 

вается энергией и информацией. Присутствие каждой из  последних в психике варьирует в зависимости от её фазы и состояния. Имеют значение локализованные целостности, транспортируемые внутри ОНС сред без активизации на длительные расстояния в пространстве и времени»[7. С. 323]. (Маються на увазіпсихічний простір і час особистосты). Психіка визначається в психосинергетиці у тому числі і як «…специфическая реальность, выраженная совокупностью динамических состояний…», що реалізуються в різних вимірюваннях «…на разных уровнях, в том числе на информационно-ментально-духовно-эмоциональном (ИМДЭ) уровне …», як особове ціле, таке що містить велику кількість структур-атракторів. З погляду психосинергетиці в психіці «…постоянное изменение одного или группы состояний создаёт картину нелинейной динамики психических процессов»[7. С. 324].

Концепція внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища(ІЕС)людини висунута професором І.В. Єршовой-Бабенко(2002). Внутрішньопсихічна ІЕС включає потоки інтелектуальної і емоційної інформації, які, набуваючи агресивного характеру, стають агресивними чинниками (АЧ). АЧ ІЕС посилюються відповідно до принципу позитивного нелінійного зворотного зв'язку [4; 5; 9].

В цілому ж, психосинергетичний підхід дозволяє досліджувати проблему психологічної стійкості в аспекті екології внутрішньопсихічного ІЕС особистості, щовыражається рівнем її агресивних чинників.

Гіпотеза дослідження.

Спираючись на психосинергетичну концепцію інформаційно-емоційного середовища (ІЕС), ми припустили, що рівень агресивності внутрішньопсихічного ІЕС в рамках таких показників як підозрілість і гипотімія впливає на рівень психологічної стійкості, що виражається показниками емоційної стабільності і нейротизму.       

Метою дослідження є виявлення зв'язку між показниками агресивності внутрішньопсихічної ІЕС і показниками психологічної стійкості особистості.

Задачі емпіричного дослідження:

Виявити і інтерпретувати взаємозв'язок між показниками, що описують ступінь агресивності внутрішньопсихічного ІЕС випробовуваних, і показниками, що виражають рівень їх психологічної стійкості; прослідити і описати динаміку виділених показників з позицій концепції психосинергетиці.

Методика проведення емпіричного дослідження.       

Впродовж двох років (2004 – 2006 рр.) проводилося лонгитюднедослідження в якому брали участь 192 студенти, що почали навчання в Одеському державному медичному університету в 2004 році (99 студентів за фахом «Лікувальна справа» і 93 студенти за фахом «Стоматологія»).

За час проведення експерименту випробовувані регулярно (різні групи студентів – від трьох до чотирьох разів) проходили психологічну діагностику з використанням тесту Кетелла [1], шкали нейротизму тесту Г. Айзенка (Дослідження екстраверсії-інтроверсії і нейротизму людини) [13; 17] і особистісної шкали проявів тривоги, адаптованої Немчиним Т.А. [12; 13](тестування з використанням шкали проявів тривоги, проводилося в різних студентських групах від двох до трьох разів). Статистичній обробці і аналізу були піддані дані обстеження 78 випробовуваних, які пройшли діагностику коректно і в повному об'ємі. У даній роботі приведені результати, одержані на першому (констатуючому) етапі емпіричного дослідження і дані лонгитюдного аналізу (другий етап емпіричного дослідження).

Відповідно до цілей нашого дослідження, окрім аналізу кореляцій між абсолютними значеннями чинників тестових методик, був зроблений також кореляційний аналіз динаміки цих чинників. Для цього динаміка зміни значень чинників використовуваних в дослідженні тестових методик була закодована в двійковій системі.  При цьому одиниця (1) позначала зниження або стабільність описуваного чинника у даного випробовуваного за час проведення дослідження, а двійка (2) позначала зростання

стр. 196

 

значення даного чинника у випробовуваного за час проведення дослідження.

З урахуванням значного числа випробовуваних (78 студентів) і розподілу у вибірці наближаючегося до нормального (що підтверджується описовою статистикою), спираючись на першу теорему математичної статистики про наближення розподілу до нормального при збільшенні числа спостережень, ми порахували можливим застосувати  для  статистичної обробки результатів дослідження параметричний метод розрахунку коефіцієнтів Браве-Пірсона. Оскільки розподіл був все ж таки відмінним від нормального, хоча і наближався до нього, для перевірки ми використовували непараметричний метод обчислення коефіцієнта кореляції рангів Спірмена. Результати обчислень з використанням обох методів виявилися практично ідентичними, а відмінності між коефіцієнтами, одержаними в результаті застосування кореляційного аналізу Спірмена і кореляційного аналізу Браве-Пірсона – незначними (різниця в п'ятому знаку після коми). Тому в статті ми описуватимемо результати, одержані при використовуванні методу Браве-Пірсона, який вживається частіше.

Відповідно до прийнятої практики оцінки і описи обробки результатів психологічних досліджень методами математичної статистики (Носс, 2004) [14] при r> 0,3  кореляції описувалися нами як помірні, а при r> 0,5 – як сильні.

Результати емпіричного дослідження:

На констатуючому етапі емпіричного дослідження між показниками за шкалою О («-» гипертімія – гипотімія «+») і показниками стабільності–нейротизму методики ЕPI Айзенка був виявлений сильний позитивний кореляційний зв'язок (r = 0,51; p < 0,01).

На етапі лонгитюдногоаналізу між показниками за шкалою О і показниками стабільності–нейротизмупо Айзенку виявлений аналогічний по знаку помірний кореляційний зв'язок (r= 0,48; p< 0,01).

Також на констатуючому етапі емпіричного дослідження був виявлений помірний негативний кореляційний зв'язок (r= - 0,42; p< 0,01) між показниками О («-» гипертімія – гипотімія «+») і С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+»)  методики 16 PF Кетелла.

На етапі лонгитюдного аналізу негативний кореляційний зв'язок між показниками О («-» гипертімія – гипотімія «+») і С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+»)  методики 16 PF Кетелла дещо посилился (r= - 0,48; p< 0,01)

Таким чином, результати, одержані на першому і на другому етапі нашого дослідження, дозволяють припускати з високою вірогідністю, що такі характеристики особистості як веселість, життєрадісність, спокій, безтурботність, нечутливість до зауважень і докорів, безстрашність, безтурботність, енергійність, активність, розслаблення (описувані низькими значеннями показників за шкалою гипертімія – гипотімія методики Кетелла) пов'язані з упевненістю, спокоєм і врівноваженістю (низькі показники за шкалою стабільності–нейротизму Айзенка), а також – з емоційною стійкістю, свободою від невротичних симптомів, неіпохондричністю, постійністю інтересів, спокоєм, реалістичністю, наполегливістю, завзятістю і умінням «тримати себе в руках» (високі значення показників за шкалою С «слабкість Я-сила Я» Кеттела). І навпроти, схильність до переживання відчуття вини, печалі, смутку, занепокоєння, заклопотаність, ранимість, вразливість, чутливість до зауважень і осуду, боязнь, схильність до похмурих думок, утомленості, іпохондричністі, напруженості (відповідно до методики Кетелла описувані як гипотімія) можуть бути підставою для прогнозування у випробовуваних появи таких проявів зниженої психологічної стійкості як емоційна нестійкість, неврівноваженість нервово-психічних процесів, схильність до неврозів (високі показники за шкалою стабільності–нейротизму) і наявність невротичних симптомів, іпохондричність, мінливість, нестійкість інтересів, схильність легко турбуватися, ухилятися від відповідальності, не доводити справу до кінця, нестриманість, тривожність (описувані низькими величинами чинника С «слабкість Я-сила Я»).

Кореляційний аналіз динаміки чинників, що характеризують стан внутрішньо-

стр. 197

 

психічного ІЕС і психологічної стійкості випробовуваних, на основі розрахунку коефіцієнтів Браве-Пірсона дає можливість констатувати існування ряду статистично значущих зв'язків. Так, нами виявлені: 1) помірна позитивна кореляція (r= 0,28; p< 0,05) між динамікою рівня показників за шкалою L(«-» довірливість – підозрілість «+») методики 16 PF Кетелла і динамікою рівня  стабільності–нейротизму по методиці ЕPI Айзенка; 2) сильна негативна кореляція (r= - 0,30; p< 0,05) між динамікою показників за шкалою О («-» гипертімія– гипотімія«+») і динамікою показників за шкалою С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+»)  методики 16 PF Кетелла.[1].

Одержані залежності свідчать про те, що в даній вибірці посилення довірливості, відсутності ревнощів, безкорисливості, легкого забування труднощів, поступливості, терпимвості, прощення, розуміння, поступливості, відсутнвості відчуття власної значущості (що виражається у негативній динаміці показників шкали L(«-» довірливість – підозрілість «+») Кетелла, прогностично пов'язано з  посиленням упевненості, спокою і врівноваженості (зміни показників за шкалою стабільності–нейротизму методики Айзенка у бік зменшення). І навпаки, посилення виявленності таких рис як підозрілість, недовірливість, ревнощі, заздрісність, фіксація на невдачах, дратівливість, схильність до тиранення, суперництву і зарозумілість (динаміка зростання показників шкали L) пов'язана з посиленням емоційної нестійкості, неврівноваженості нервово-психічних процесів, схильності до неврозів (позитивна динаміка показників за шкалою стабільності–нейротизму методики Айзенка).

З другого боку, посилення виявленності таких рис як веселість, життєрадісність, спокій, безтурботність, нечутливість до зауважень і докорів, безстрашність, безтурботність, енергійність, активність, розслаблення (відображені в зменшенні величин показників за шкалою «-» гипертімія – гипотімія «+») може бути чинником посилення емоційної стійкості, свободи від невротичних симптомів, неіпохондричності, постійності інтересів, спокою, реалістичності, наполегливості, завзятості і уміння «тримати себе в руках», виражених в зростанні чинника С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+») методики Кетелла. Аналогічно, зростання показників за шкалою О, яке виявляється посиленням схильності до відчуття вини, печалі, смутку, занепокоєння, заклопотаності, ранимості, вразливості, чутливості до зауважень і осуду, боязні, схильності до похмурих думок, утомленості, іпохондричності і напруженості, з високою вірогідністю пов'язане із зниженням величин характеристик за шкалою С Кетелла (посилення виявленності таких рис як емоційна нестійкість, наявність невротичних симптомів, іпохондричність, мінливість, нестійкість інтересів, схильність легко турбуватися, ухилятися від відповідальності, не доводити справу до кінця, нестриманість, тривожність).

Обговорення результатів емпіричного дослідження.

Згідно гіпотезі нашого дослідження, високі показники за шкалами L(«-» довірливість – підозрілість «+») і О («-» гипертімія – гипотімія «+») методики 16 PF Кетелла можуть бути інтерпретовані як вираз високого рівня агресивності внутрішньопсихічного ІЕС. При цьому чинники L і О виражають два різні аспекти агресивних чинників (АЧ) ІЕС.

Так, чинник L, згідно нашої інтерпретації, виражає ступінь спотворення сприйняття суб'єктом інших людей, оточуючих, під впливом АЧ їого внутрішньопсихічного ІЕС, а чинник О виражає ступінь спотворень сприйняття власної особистості під впливом АЧ внутрішньопсихічного ІЕС.

Таким чином, зростання значень чинника L, виражає посилення ступеня спотво-

стр. 198

 

рення сприйняття оточуючих під впливом АЧ внутрішньопсихічного ІЕС, що виявляється в посиленні тенденції до упереджено настороженого, упереджено агресивного погляду на інших людей, тенденції «захищатися» тоді, коли об'єктивна необхідність в захисті відсутня, упереджено агресивно, підозріло сприймати людей і життєві обставини, що, як наслідок, сприяє придушенню нормального емоційного і інформаційного обміну з оточуючими.

Зростання значення показників по чиннику О виражає посилення таких рис як схильність до відчуття вини, печаль, смуток, занепокоєння, заклопотаність, ранимість, вразливість, чутливість до зауважень і осуду, боязнь, схильність до похмурих думок, утомленість, іпохондричність, напруженість, і отже може бути інтерпретований як вираз наростання агресивності внутрішньопсихічного ІЕС, яке зокрема виявляється в недружньому відношенні до власної особи і закріпленні аутоагресивних тенденцій і установок.

З другого боку, на наше переконання, чинник С методики Кетелла і показник стабільності-нейротизму методики Айзенка описують важливі аспекти психологічної стійкості особистості.

У такому разі, позитивна кореляція між динамікою рівня показників за шкалою L(«-» довірливість – підозрілість «+») і динамікою рівня  стабільності–нейротизму по методиці ЕPI Айзенка, разом з негативною кореляційною залежністю між змінамипоказників за шкалою О («-» гипертімія – гипотімія «+») і С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+») підтверджують висунуту гіпотезу про вплив рівня агресивності внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища на рівень психологічної стійкості. При цьому спостерігається чітка тенденція до зниження рівня психологічної стійкості особистості при підвищенні агресивності внутрішньопсихічного ІЕС.

Значущий же позитивний кореляційний зв'язок між чинником О («-» гипертімія – гипотімія «+») і показником стабільності–нейротизму за шкалою Айзенка, також як і значущий негативний кореляційний зв'язок між чинником О і чинником С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+»)  методики Кетелла, виявлені як на констатуючому етапі емпіричного дослідження, так і на етапі лонгитюдного аналізу, підтверджують гіпотезу про вплив рівня агресивності внутрішньопсихічного ІЕС особистості, (виразимого чинником О “гипертімія – гипотімія”), на рівень психологічної стійкості (чинник С “емоційна стійкість” Кетелла і характеристика стабільності–нейротизму за шкалою Айзенка). При цьому з погляду психосинергетичного підходу характер виявлених кореляцій може бути інтерпретований як вплив високого рівня агресивності внутрішньопсихічного ІЕС на зниження рівня психологічної стійкості особистості.

Висновки. 

1. Виявлений значущий кореляційний зв'язок між показниками, які з позицій психосинергетичного підходу описують агресивність внутрішньопсихічного ІЕС, і показниками, що описують психологічну стійкість особистості. При цьому характер знайдених кореляцій дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати існування низького рівня психологічної стійкості при виявленні показників, що характеризують стан внутрішньопсихічного ІЕС як підвищено агресивний.

2. Встановлено наявність статистично достовірних кореляційних залежностей між динамікою показників, що описують з позицій психосинергетичного підходу агресивність внутрішньопсихічного ІЕС і зміною характеристик особистості, що відображають її психологічну стійкість. При цьому спостерігається тенденція до зниження рівня психологічної стійкості особистості при підвищенні агресивності внутрішньопсихічного ІЕС.

 

Література:

1. Батаршев А.В. Многофакторный личностный опросник Р. Кэтелла: Практическое руководство. – М.: ТЦ Сфера, 2002. – 96 с.

2. Ершова-Бабенко И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта. Автореферат диссертации … доктора философских наук. – «Философские проблемы науки». – К.: Институт философии НАН Украины, 1993. – 30 с.

стр. 199


3. Ершова-Бабенко И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта. Монография. – Одесса, ОДЭКОМ, 1993. – 124 с.

4. Ершова-Бабенко И.В. Исследование влияния агрессивности информационно-эмоциональной среды (нервная анорексия). // Український вісник неврології. – Т. 10, вип..1 (30), 2002, додаток: матеріали II Національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України. – С. 81 – 82.

5. Ершова-Бабенко И.В. Проблемы методологии исследования психических состояний в условиях агрессивных факторов среды (на границе философии, естествознания, медицины и гуманитарных наук). // Украинский вестник неврологии. №1. 2002. – С. 39 – 45.

6. Ершова-Бабенко И.В. Психосинергетика в контексте истории развития синергетики. // Практична філософія. №1, 2003. – С. 161 – 174.

7. Ершова-Бабенко И.В. Психосинергетические стратегии человеческой деятельности (Концептуальная модель). Монография. – В.: NOVA KNYHA, 2005. – 360 с.

8. Ершова-Бабенко И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта и психосинергетические стратегии человеческой деятельности (концептуальная модель). // Вісник психіатрії та психофармакотерапії, № 1 (9), 2006. – С. 50–53.

9. Ершова-Бабенко И.В., Голубович И.В., Подшивалкина В.И., Чернега Р.П., Берестецкая Т.А., Жуковский И.М., Еременко В.А., Желкова Л.П., Головчук В.Т., Максименко Л.В., Пашенко Т.И., Башмакова Е.В., Ульянов Б.А., Трофименко Т.В., Попов А.Ю. Человек и жизнь возможности и границы (Методология исследования). Описание концептуальных основ методологии исследования феноменов человека и жизни (На границе философии, психологии, медицины). – Заключительный отчёт кафедры философии ОГМУ. № госрегистрации 0199U000259. – Одесса, 2003, ОГМУ. – 112 с.

10. Кордюм В.А. Биологическая опасность – критический порог. // Практична філософія. №2. 2001 (№3) – С. 197 – 210.

11. Кордюм В.А. Биоэтика – её прошлое, настоящее и будущее. // Практична філософія. №1. 2003. – С. 25 – 35.

12. Личностная шкала проявлений тревоги, адаптированная Немчиным Т.А. В книге: Альманах психологических тестов. – М.: «КСП», 1995. - С. 159-164.

13. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации: Описание и руководство к использованию / Отв. ред.: Кудряшов А.Ф. – Петрозаводск: «Петроком», 1992. – С.45-49.

14. Носс И.Н., Васина Н.В. Введение в практику психологического исследования. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. – 348 с.

15. Простаков М.Ю. Предварительные результаты эмпирического исследования проблемы психологической устойчивости (на материале студентов-медиков), 2006 – Статья находится в печати.

16. Простаков М.Ю. К вопросу о степени научной разработанности проблемы психологической устойчивости // Збірник наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: Науковий вісник. №1-2, 2007. – С. 134-144.

17. Рабочая книга практического психолога: Пособие для специалистов, работающих с персоналом / Под ред. Бодалева А.А., Деркача А.А., Лаптева Л.Г. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. – С. 276–280.

стр. 200

 

[1]Говорити про помірний кореляційний зв'язок при r= 0,28 і сильної при r= - 0,30 ми можемо з урахуванням коректування на дану вибірку, обумовленого тим, що кодування проводилося в двозначній системі, тобто розкид даних передбачався мінімальним, і з урахуванням того, що в цілому у нас максимальний коефіцієнт кореляції для даної вибірки при такому способі кодування досягає 0,34.


Если Вы хотите поддержать меня, поблагодарить, без причины или по причине хорошей работы, или хотите помочь моей баготворительной просветительской деятельности:

Карта Приватбанка:

5457 0822 7888 8925

Простаков Михаил Юрьевич

 

Община Виссариона

vissarion.ru
Виссарион и Община Виссариона

Последний завет

slovo.vissarion.ru
Слово Виссариона

Квартиры посуточно

www.ukrflats.com
Квартиры посуточно Одесса, Киев, Львов, Украина

Недвижимость Украины

garna.net
Квартиры, Дома, Участки, Офисы, Аренда, Продажа, Посуточно