Доповідь прочитана на Ювілейному ХІV з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) присвяченому двадцятип'ятиріччю відродження товариства, який відбувся 9-12 вересня 2015 р. в Одесі.

 

Актуальність дослідження застосування інтенсивних інтегративних психотехнологій (ІІПТ) в медичній реабілітації водіїв - учасників дорожньо-транспортних пригод, страждаючих посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).

 

Простаков Михайло Юрійович

 

м. Одеса, Український науково-дослідний інститут медицини транспорту, медико-консультативний центр, консультативне відділення, лікар-психотерапевт.

 

Проблема реабілітації страждаючих посттравматичним стресовим розладом в даний час набуває все більшої актуальності, у зв'язку з тенденцією до підвищення в різних регіонах Землі кількості військових конфліктів, антропогенних катастроф, природних катаклізмів, терористичних актів і злочинів. Виникаючі при цьому травматичні ситуації характеризуються надсильними впливом на психіку, що призводить до травматичного стресу, наслідки якого можуть проявитися у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР). ПТСР являє собою затяжну або відстрочену реакцію на ситуації, пов'язані з серйозною загрозою життю або здоров'ю [1].

ПТСР - не єдине можливе, але одне з ймовірних наслідків травматичного стресу. За даними численних досліджень при відсутності тілесних травм і поранень ПТСР виникає приблизно у 20% людей що зазнали травматичний стрес. Загальна картина розвитку ПТСР мало залежить від того, які конкретно події послужили причиною первинного травматичного стресу, хоча зміст цих подій теж знаходить своє відображення в симптоматиці. Однак завжди первинні травматичні події повинні значно виходити за межі звичних переживань людини, викликати у неї сильний страх за своє життя і відчуття безпорадності.

Згідно з критеріями МКБ-10 діагноз ПТСР ставиться, якщо хворий піддавався впливу стрессорної події або ситуації (як стислому, так і тривалому) виключно загрозливого або катастрофічного характеру, яка здатна викликати загальний дістресс майже у будь-якого індивідуума. При цьому відзначається стійке відтворення стресогенної події в яскравих спогадах, ремінісценціях, повторюваних снах, або повторне переживання горя при впливі ситуацій, які нагадують або асоціюються з стресором.

При цьому хворий виявляє уникнення чи прагнення уникнути обставин, що нагадують або асоціюються з стресором, спостерігається психогенна амнезія, часткова або повна, щодо важливих аспектів періоду впливу стресора, або стійкі симптоми підвищення психологічної чутливості або збудливості (які не спостерігалися до дії стресора), такі як утруднення засипання або збереження сну; дратівливість або вибухи гніву; утруднення концентрації уваги; підвищення рівня неспання; посилений рефлекс четверохолмія (повинні бути присутні не менше двох з перерахованих вище симптомів). ПТСР виникає на протязі не більше ніж шести місяців після стресогенної ситуації або в кінці періоду стресу.

Травматичні ситуації можуть приймати форму незвичайних обставин чи ряду подій, які піддають індивіда екстремальному, інтенсивному, надзвичайному впливу загрози життю або здоров'ю як самого індивіда, так і його значущих близьких, докорінно порушуючи почуття безпеки індивіда. Ці ситуації можуть бути або нетривалими, але надзвичайно потужними за силою впливу (тривалість цих подій від декількох хвилин до декількох годин), або тривалими або регулярно повторюваними.

В якості прикладів травматичних подій можна привести сексуальне насильство, природні катастрофи, снайперську стрілянину, дорожньо-транспортні пригоди та ін.

В якості прикладів постійних або часто повторюваних впливів травматичного стресора (серійної травматизації або пролонгованих травматичних подій) можна провести: повторюване фізичне або сексуальне насильство, бойові дії та ін.

У результаті впливу пролонгованої травми у її жертви може відбутися зміна «Я»-концепції і образу світу, що супроводжується почуттям провини, сорому, зниженням самооцінки, почуттям безпорадності в запобіганні травми. Для спогадів про такі події характерна неясність і неоднорідність в силу дисоціативного процесу, при цьому дисоціація може стати одним з основних способів психологічного захисту від травматичних спогадів.

В якості психологічного захисту від нестерпних переживань часто виступають також заперечення, намбінг і відстороненість. Часто спостерігається зловживання алкоголем та іншими психоактивними речовинами.

Оскільки ПТСР в більшості випадків супроводжується й іншими психічними та психосоматичними розладами (в т.ч. такими як алкоголізм, наркоманія, депресія та ін.), хворі на ПТСР часто потрапляють в поле зору лікарів різних спеціальностей.

Хоча в сучасній світовій науці спостерігається тенденція до постійного зростання кількості науково-практичних досліджень, спрямованих на вивчення травматичного стресу і ПТСР, в Україні як питання теоретичного вивчення ПТСР, так і практична проблема реабілітації хворих ПТСР в даний час розроблені вкрай недостатньо. У фондах Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського нам вдалося знайти тільки дві дисертаційні роботи з ПТСР, присвячені діагностиці та профілактиці та корекції ПТСР у оперативних співробітників органів внутрішніх справ (Омельянович, 2004) (спеціальність: «медицина») [2] і працівників дорожньо-патрульної служби державтоінспекції (Слюсар, 2005) (спеціальність «психологія») [3].

У сучасній російській науці дослідженням, пов'язаним з різними аспектами проблеми ПТСР приділяється значно більше уваги. Розробляються як фундаментальні теоретичні питання, так і прикладні проблеми, пов'язані з удосконаленням діагностики, профілактики, а також психофармакологічних, психотерапевтичних та психокорекційних методик лікування та реабілітації різних контингентів хворих на ПТСР, зокрема, співробітників правоохоронних органів (Шевырёв, 2006; Наров, 2007) [4, 5], неповнолітніх засуджених (Кидрасова, 2007) [6], пожежних (Леви, 2000) [7, 8], цивільних осіб, які перенесли загрозу життю в ході локальних військових конфліктів (Идрисов, 2002; Гаспарян, 2005) [9, 10], військовослужбовців, учасників бойових дій (Короткова, 2000; Былим, 2005; Стрельникова, 2005; Федичев, 2005; Якушева, 2006; Попинако, 2007; Малашенко, 2008) [11-17], жертв сексуального насильства (Гамиля Махмуд, 2010) [18], жертв тероризму (Кочергина, 2000) [19], шахтарів (Холодов, 2008) [20]; ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій (Волошина, 2003) [21] та ін. При цьому дослідження проводяться в рамках різних спеціальностей, таких як медична психологія, психіатрія, нервові хвороби, психологія праці, юридична психологія, наркологія, психологія раннього розвитку і акмеологія, психофізіології, загальна психологія, відновлювальна медицина, спортивна медицина, курортологія і фізіотерапія, внутрішні хвороби, фізіологія, геронтологія і геріартрія, фізичне виховання, теорія і методика фізичного виховання, безпека в надзвичайних ситуаціях, соціальна психологія, соціологія медицини та ін., що показує актуальність проблеми вивчення ПТСР в сучасному суспільстві і комплексний характер ПТСР, як явища яке зачіпає всі аспекти людини в цілому (психічні, психосоматичні та соматичні, культурні, професійні, соціальні та ін.).

Серед досліджень, спрямованих на розробку фундаментальних теоретичних і практичних питань вивчення ПТСР необхідно виділити проведену з початку 1990-х рр. по теперішній час Н.В. Тарабриной і її школою в Інституті психології Російської Академії Наук дослідницьку програму, в ході якої розроблено новий науковий напрям - психологія посттравматичного стресу, заснований на інтеграції існуючої у вітчизняній клінічної психології традиції конструювання психологічної картини клінічної симптоматики психічного розладу та основних підходів до вивчення психічної травми та її наслідків, розроблених в західній психології [22]. Пророблена значна робота з перекладу на російську мову, адаптації та валідизації найбільш значущих і таких які зарекомендували себе з практичної точки зору західних методик діагностики ПТСР, зокрема таких як «Шкала для клінічної діагностики ПТСР», «Шкала оцінки впливу травматичної події», «Міссісіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій», «Опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики», «Опитувальник депресивності Бека», «Шкала дисоціації», ряд методик діагностики ПТСР у дітей та ін. (Тарабрина, 2001 - 2009) [1, 22, 23].

В ході проведеного пошуку серед українських і російських робіт нам вдалося виявити дослідження особливостей протікання та лікування гострої реакції на стрес у водіїв учасників ДТП (Шпорт, 2007) [24]. Гостра реакція на стрес має пряме відношення до етіології ПТСР і заходи спрямовані на її лікування одночасно є і заходами профілактики посттравматичного стресового розладу, і в цьому контексті дана тема пов'язана з важливою для нас проблемою. При цьому в українській і російській літературі нам не вдалося знайти досліджень, спрямованих на виявлення і лікування ПТСР в учасників ДТП в періоди більш віддалені за часом від первинної травматичної ситуації.

Як показав науковий пошук, в рамках такої медичної спеціальності як курортологія та реабілітація в даний час дослідженням, що стосуються проблеми реабілітації ПТСР, приділяється відносно мало уваги. Нам не вдалося виявити подібних досліджень в Україні. У Росії протягом останніх десяти років були захищені чотири дисертаційні роботи в рамках спеціальності «Відновлювальна медицина, спортивна медицина, курортологія і фізіотерапія», спрямовані в тому числі на вивчення методів реабілітації хворих ПТСР. Дані роботи звертаються до проблем комплексної медичної реабілітації учасників збройних конфліктів (Барабаш, 2006) [25], а також досліджують застосування конкретних технологій які цікавлять автора в відновної медицини: варіаційної термоалгометріі (Дёмін, 2005) [26], фізіобальнеотерапіі (Достовалова, 2004) [27], кліматотерапевтичних інноваційних технологій (Бевза, 2007) [28]. Однак, жодна з цих робіт не концентрує увагу повністю на реабілітації ПТСР і жодна з них не звертається до контингенту випробуваних які перенесли ДТП.

Таким чином, очевидно, можливості медичної реабілітації хворих ПТСР в рамках медичної курортології у вітчизняній науці досліджені недостатньо і важливість даного напрямку не повною мірою усвідомлюється як науковим співтовариством, так і державними і громадськими структурами. У той же час, можна припустити, що саме курортологія здатна надати найкращі умови для комплексної реабілітації не тільки учасників ДТП, а й усіх категорій хворих ПТСР. Оскільки саме в умовах курорту можливо найбільш повне і комплексне застосування як медикаментозних і фізіотерапевтичних, так і, особливо, психокорекційних та психотерапевтичних реабілітаційних програм, які в даному контексті можуть дати найбільш повний і стійкий терапевтичний ефект.

Слід також додати, що в контексті проблеми реабілітації хворих ПТСР нам представляється актуальним провести дослідження можливості застосування як в якості самостійного засоби реабілітації, так і в складі комплексних реабілітаційних програм інтенсивних інтеграційних психотехнологій (ІІПТ) (термін В.В.Козлова). Термін ІІПТ об'єднує ряд психокорекційних методик, заснованих на застосуванні зв'язного усвідомленого дихання (Холотропне дихання, Вільне дихання, Постпроізвольне дихання, Вайвейшн та ін.), теоретичне обґрунтування і практичні прийоми яких спираються на роботи американського психіатра чеського походження доктора медицини Станіслава Грофа.

На заході методики, подібні ІІПТ, позиціонуються переважно як методи розширення свідомості, використовувати які можуть не тільки медики і психологи, а й люди без спеціальної освіти в якості взаимо- і самодопомоги.

Теоретичні та практичні дослідження сучасних російських психологів і психофізіологів (В.В.Козлов, А.С.Захаревич, В.М.Труш, Ю.А.Бубеев та ін.) відкрили широку дорогу для застосування ІІПТ в психокорекційної та психотерапевтичної практиці і дозволили надати таким технікам як Вільне дихання, Адаптивное постпроізвольне дихання, Холотропне дихання статус офіційно визнаних психокорекційних методик [29 - 35].

Основним діючим началом ІІПТ є зв'язне дихання - дихання без пауз між вдихом і видихом, без затримок. Даний прийом призводить до ослаблення психологічних захистів і дозволяє значно скоротити терміни психокорекційної роботи за рахунок прискореного усвідомлення раніше неусвідомлюваних психічних структур.

Процес усвідомлення та інтеграції усвідомленого психічного матеріалу додатково прискорюється і полегшується при поєднанні зв'язного дихання з поглибленим вдихом і видихом, максимальним розслабленням м'язів тіла, свідомим спрямуванням уваги на тілесні відчуття, формуванням установки на прийняття всіх переживань що піднімаються з несвідомого і їх разототожнене спостереження.

Сучасне уявлення про теоретичні аспекти впливу ІІПТ, а також десятирічний досвід успішного застосування зв'язного усвідомленого дихання в психологічній практиці з метою розширення свідомості й особистісного росту, а також корекції різних невротичних станів, у тому числі пов'язаних з наслідками дорожньо-транспортної травми, які збігаються з клінічною картиною ПТСР, дозволяє нам припустити, що використання ІІПТ в якості методик реабілітації хворих на ПТСР може значно підвищити ефективність їх лікування, і, отже, дослідження в даному напрямку є перспективними і можуть дати значний практичний ефект.

Список літератури:

  1. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса. / Н.В. Тарабрина — СПб: Питер, 2001. — 272 с: ил. — (Серия «Практикум по психологии»).
  2. Омельянович В.Ю. Посттравматические стрессовые расстройства у оперативных сотрудников органов внутренних дел (клиника, психология, профилактика) / В. Ю. Омельянович. - Донецк : Каштан, 2004. - 216 с.: рис.
  3. Слюсар І.М. Посттравматичний стресовий розлад у працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції: профілактика, психологічна діагностика та корекція: Автореф. дис... канд. психол.: 19.00.06 / І.М. Слюсар; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 18 с.: рис. — укp.
  4. Шевырева Е.Г.. Психологические особенности посттравматического стрессового расстройства и внутренние факторы его возникновения у сотрудников МВД: Дис. ... канд. психол. наук: / Е.Г.Шевырёва – Ростов н/Д, 2006. — 166 с.
  5. Наров М.Ю. Стресс-пунитивное аддиктивное поведение у лиц с посттравматическим стрессовым расстройством (феноменология военной аддикции) / М. Ю. Наров // Сибирский вестник психиатрии и наркологии . — 2007 . — N 2 . — С. 40-43.
  6. Кидрасова, Н.Ф. Клинические особенности и факторы риска формирования посттравматических стрессовых расстройств у несовершеннолетних осужденных: дис. ... канд.мед.наук / Н.Ф.Кидрасова. - Оренбург: Б.и., 2007. - 200 с.
  7. Леви М.В. Диагностика, профилактика и коррекция стрессовых расстройств среди сотрудников государственной противопожарной службы МВД России : метод, пособие / М.В. Леви. М.: ВНИИПО, 1999. - 68 с.
  8. Леви М.В. Методы выявления риска стрессовых расстройств у пожарных : автореф. дис... канд. психол. наук : спец. 19.00.03 / Леви М.В. ; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 2000. - 30 с.
  9. Идрисов, К.А. Динамика посттравматического стрессового расстройства у гражданских лиц, переживших угрозу жизни в зоне локального военного конфликта / К.А. Идрисов // Социальная и клиническая психиатрия. - 2002. - № 3. - С. 34-37.
  10. Гаспарян Х.В. Возрастно-психологические особенности переживания трудных жизненных событий: на примере армянских детей: автореф. дис.. канд. психол. наук / Х.В. Гаспарян. – Ереван 2005 – 20 с.
  11. Короткова Н.В. Психологические и медико-психологические особенности ветеранов: автореф. дис... канд. психол. наук / Н.В.Короткова. — СПб., 2000. — 24 с.
  12. Былим В.И. Сексуальные дисфункции у военнослужащих, участников боевых действий: диагностика, восстановительная терапия в условиях курорта Кавказских Минеральных Вод (КМВ) : автореферат дис. ... кандидата медицинских наук : 14.00.13 / В.И. Былим. – Гос. науч.-исслед. ин-т курортологии - Пятигорск, 2005 - 23 с.
  13. Стрельникова Ю.Ю. Психологические последствия участия в вооружённых конфликтах (на примере сотрудников ОВД) - Афтореф. дис... канд. психол. наук. / Ю.Ю. Стрельникова. – М., 2005.
  14. Федичев Г.Г. Механизмы личностной декомпенсации и дезадаптации у военнослужащих-комбатантов : диссертация ... кандидата психологических наук : 19.00.01./ Г.Г. Федичев - Ставрополь, 2005.- 191 с.
  15. Якушева Л.А. Влияние личностно-психологических особенностей на формирование и структуру посттравматических стрессовых расстройств у комбатантов: диссертация ... кандидата медицинских наук: 19.00.04 / Л.А. Якушева - Москва, 2006. – 154 с. 
  16. Попинако А.В. Коррекция психических отклонений у военнослужащих - участников вооруженных конфликтов на основе целенаправленного применения средств физической культуры: дисс... кандидата педагогических наук: 13.00.04 / А.В. Попинако – Смоленск, 2007. – 179 с.
  17. Малашенко О.И. Клинико-неврологические, психопатологические и психологические особенности посттравматических стрессовых расстройств у комбатантов: дисс... кандидата медицинских наук: 14.00.13 / О.И. Малашенко – Москва, 2008. – 179 с.
  18. Гамиля Мухамед Насер Ахмед Психологические последствия сексуального насилия у йеменских детей 6-11 лет: дис... кандидата психологических наук: 19.00.13 / М.Н.А. Гамиля – Ростов-на-Дону, 2010. – 240 с.
  19. Кочергина А.В. Психофизиологическая и психологическая диагностика посттравматических стрессовых расстройств: На примере жертв терроризма – Буденновск, 1995 г.: дис...кандидата психологических наук: 19.00.02 / А.В. Кочергина – Ставрополь, 2000. – 166 с.
  20. Холодов А.Ю. Психологические и психофизиологические особенности посттравматического стрессового расстройства у шахтеров, пострадавших в результате техногенной аварии: дис... кандидата психологических наук: 19.00.02 / А.Ю. Холодов – Ставрополь, 2008. – 235 с.
  21. Волошина О. В. Критерии и алгоритм оценки уровня профессионального стресса участников ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций: дис... кандидата биологических наук: 05.26.02 / О.В. Волошина – М.: 2003.
  22. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса: интегративный подход – Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора психологических наук. / Тарабрина Н.В.  – Санкт-Петербург, – 2008. – 71 стр.
  23. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса. Теория и практика / Н.В. Тарабрина – М: Институт психологии РАН, -  2009. – 304 с.
  24. Шпорт С.В. Особенности течения острой реакции на стресс у женщин-водителей-участников дорожно-транспортных происшествий: автореферат дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.18 / С.В. Шпорт. - Москва, 2007.- 20 с.
  25. Барабаш Л.В. Обоснование комплексной медицинской реабилитации участников вооруженных конфликтов: дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.51 / Л.В. Барабаш – Томск, 2006. – 129 стр.
  26. Демин С.А. Метод вариационной термоалгометрии в практике восстановительной медицины: дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.51 / С.А. Демаин – М.: 2003.
  27. Достовалова О.В. Влияние физиобальнеотерапии на адаптационные возможности организма участников вооруженных конфликтов: дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.51 / О.В. Достовалова – Томск, 2004. – 122 с.
  28. Бевза А. И. Климатотерапевтические инновационные технологии в комплексном восстановительном лечении больных рекуррентными депрессивными расстройствами: дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.51 / А.И. Бевза – Сочи, 2007. – 165 с.
  29. Козлов В.В. Истоки осознания: теория и практика интегративных психотехнологий. / В.В. Козлов – Минск: МАПН, 1995. - 304 с.
  30. Козлов В.В. Свободное дыхание: Методические указания / В.В. Козлов. - Ярославль - М.: центр «Соцветие», 1992. - 62 с.
  31. Козлов В.В. Социальная работа с кризисной личностью: Методическое пособие. / В.В. Козлов –  Ярославль, 1999. - 238 с.
  32. Козлов В.В., Шемет И.С. Применение интегративных психотехнологий в социальной работе. / В.В. Козлов, И.С. Шемет – Ярославль: ЯрГУ, 1996. 136 с.
  33. Козлов В.В. Теоретические и экспериментальные основы интенсивных интегративных психотехнологий в социальной психологии: дис. ... доктора психологических наук: 19.00.05 / В.В. Козлов – Ярославль, 1999. – 334 с.
  34. Захаревич А.С. Оздоровительно-развивающее воздействие дыхательных психотехнологий на психические состояния человека: дис. ... доктора психологических наук: 13.00.04 / А.С. Захаревич – Санкт-Петербург, 2003.
  35. Труш В.М. Интенсивные интегративные психотехнологии в психокоррекционной работе с личностью осужденного: На примере методик Свободного Дыхания дис. ... кандидата психологических наук: 19.00.06 / В.М. Труш – Санкт-Петербург, 2004. – 300 с.

Если Вы хотите поддержать меня, поблагодарить, без причины или по причине хорошей работы, или хотите помочь моей баготворительной просветительской деятельности:

Карта Приватбанка:

5457 0822 7888 8925

Простаков Михаил Юрьевич

 

Община Виссариона

vissarion.ru
Виссарион и Община Виссариона

Последний завет

slovo.vissarion.ru
Слово Виссариона

Квартиры посуточно

www.ukrflats.com
Квартиры посуточно Одесса, Киев, Львов, Украина

Недвижимость Украины

garna.net
Квартиры, Дома, Участки, Офисы, Аренда, Продажа, Посуточно